* * *

[i]Наталі  Ш.
[/i]
Бачу  тебе  на  горбах  –  а  навкруг  благоденствує  смолка
І  нехворощ,  і  полин,  і  ромашки,  й  дзвіночки  рясні.
Ситі  корови  вляглись  –  ремигають  поволі  потішно,
Сонце  застигло  вгорі.  Ну,  а  тиша  така,  аж  дзвенить.

Цю  картину  в  душі  оберегом  нетлінним  тримаю.
Нам  вдалося  життя,  хоч  було  і  легке,  й  нелегке.
Може,  в  світ  ми  прийшли,  щоб  йому  дивуватись  без  краю,
Де  буяє  розкішно  довкілля  казкове  таке.

…Все  відійшло,  відгуло  –  голодівки,  небачені  муки,
Гуркіт  війни.  Нас  так  вабили  дальні  світи!
Те  дівчисько  з  горбів  –  озовись,  простягни  мені  руки!
Жаль  –  дитинство  пройшло,  і  до  нього  мені  не  дійти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2017
автор: Галина Будянська