Коли помру,
То подзвони мені на сотовий.
У нас буде достатньо часу все обговорити.
І я попрошу тебе описати небо,
Бо я сама уже не в змозі це зробити.
Радій! Ти дихаєш , кохаєш до нестями,
А якщо ні, то насолоджуйся самотністю.
Живи! Бо смерть уже не за горами,
І скоро ти згниєш
Під тим хрестом із образами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730552
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.04.2017
автор: Erra