Пейзажі Чорнобиля.

                 Осень  под  Чернобылем..      

Сосны,  сосны…то  гуще,  то  реже.                          
Вас  обходит  пила,  топоры.
И  березки  росточком  пониже
Стали  в  круг  на  лугу  для  игры.
                   На  Полесье  легла  позолота,    
                   На  деревья,  кусты  и  траву.
                   Пришла  осень  в  леса,  на  болота,
                   Опустила  вуаль  на  листву.
Запестрели  одежды  у  клена,
Шоколад  на  орехи  пролит.
Вишни  в  модных  нарядах  сезона.
Плющ  рубинами  листьев  горит.
                 Припять  лентой  небесной  струится
                 В  ожерелье  лесов  и  лугов.
                 Вольно  волку,  лисица  резвится,
                 Почти  рай  для  лосей,  кабанов.
Только  нет  на  лугах  стогов  сена,
Не  поют  по  утрам  петухи.
Человеком  оставлена  сцена  -
Удален,  как  Адам,  за  грехи.  
                   Зарастает  лесная  дорога  -
               .  Не  до  сбора  подарков  земли.
                   Благодать  –  святой  дар  нам  от  Бога
                   Здесь  утеряна  была  людьми.
                   
10.2007. Г.  Орел.    г.  Чернобыль.


 +        Осінь  біля  Чорнобиля.

Сосни…сосни…густіші  та  рідші.
Там  сокири,  пилки  не  пройшли.    
І  берізки,  на  зріст  трішки  нижчі,
В  коло  стали  на  лузі  до  гри.
                   На  Полісся  летить  позолота,
                   На  дерева,  кущі  та  траву.
                   Прийшла  осінь  в  ліси,  на  болота,
                   Опускає  вуаль  чарівну.
Жовта  фарба  сподобалась  клену,
Шоколадом  горіх  мерехтить,
Вишні  в  модних  запасках  сезону,
Плющ  рубінами  листя  горить.
                   Прип׳ять  стрічкою  синьою  в׳ється
                   Між  намистом  із  лук  та  лісів.
                   Добре  вовку  й  лисиці  живеться,
                   Майже  рай  для  косуль,  кабанів.
Та  на  луках  нема  копиць  сіна,
Не  співають  щоранку  півні.
Відсторонена  з  сцени  людина,
Як  Адам,  за  провини  земні.
                   Заростає  підліском  дорога  -
                   Не  до  збору  дарунків  земних.
                   Благодать  –  святий  дар  нам  від  Бога,
                   Тут  утрачена  в  діях  людських.    

                           11.09.  Г.  Орел.    Переклад.    м.  Обухів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730573
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.04.2017
автор: Г. Орел