Кохання вирва.

Не  в  тім  вина,що  пив  до  дна
Із  вуст  твоїх  я  трунку  чари.
А  в  тім  біда,  що  чвар  стіна
Нас  розділяє  далі  й  далі.

Лягають  в  пустку  ці  рядки.
Для  них  немає  вже  опори.
Втікають  в  вічність  ті  роки,
Де  в  парі  разом  ми  обоє.

Я  підіймуся  в  синю  вись-
Зірветься  зверхність  в  темну  прірву.
І  твої  очі,як  колись,
Потягнуть  знов  в  кохання  вирву.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2017
автор: Totoha