Місто-привид: порожні застигли очниці
І в кутку давній спомин - покинута поспіхом лялька,
Наче кадр зупинився великого майстра Хічкока.
Тільки серце бетонне весною у відчаї йокне,
Як воронячий гомін зловіще веде перепалку.
Знов наснилось. Оцей сон тридцять літ вже сниться…
Чорнокрила, в півнеба, безжалісна птиця
Забажала свободи і - гайда гніздо будувати:
Там ліси поросли, де буяли квітучі алеї,
Де на чортовім колесі мріяли мчати шалені.
Там душа його бродить і просить, повір, небагато
Щоб горіло, хоч іноді світло в очницях…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730664
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2017
автор: Ната-лі