Із серії " Спів Карпатських гір"
Перераховуючи ребра залізничної колії,
Біжить потяг повз Львівський вокзал…
Зіставляю всі «за» та «проти»
З того, що ти сказав.
Довжелезні години в дорозі,
І ось, на пероні: «Привіт!»
Заб’ється серце в тривозі,
Крізь довгий десяток літ.
В горах задзвенять трембіти
З зозулями на перелив,
Ми наче закохані діти
в країні примарних снів.
Життя вже пройшли з половину,
та бавимось все почуттям.
А час безперервно плине –
Немає йому вороття.
Хто знає, як далі буде?
Чи підемо вдвох під вінець?
Чи завтра про все забудеш?
І казці наступить кінець.
Тетяна Купрій, 2017.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2017
автор: Тетяна Купрій - Кримчук