У далеке Закарпаття,
Часу й простору діру,
Провалюсь. І з купи шмаття
Знов сама себе зберу.
Стане цільною картина.
Від журби збудую гать.
Будуть гори й полонини
Тут мені допомагать.
Тут такі далекі далі...
Хочеш - вір, або не вір -
Чую ще на перевалі,
Як синіє Синевір...
Із усіх джерел нап'юся,
Біль як повінь промайне.
І коли я повернуся,
Не впізнаєш ти мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730784
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2017
автор: Akimova