Я з вами, горобці мого подвір'я,
куди б іще ця доля мене не занесла!
Я з вами, у калюжі мию пір'я,
на сонці гріюсь у неділю, що воскресла.
Пилюка чорнозему незбагненна:
ця тонка пудра зцілює всі рани.
Гадала, що я - ластівка - даремно.
Прийміть у друзі, горобці, я з вами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730833
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2017
автор: Олена Акіко