Скільки в тілах осколків,
Крові в землі, ой, леле!
Нерви – сталеві голки.
Очі – ропи джерела.
Скільки ночей безсонних,
Рук в мозолях тендітних,
Вибухів не резонних,
Страху, хрестів гранітних!
Скільки нічних кошмарів,
Болю, візків, протезів,
Ліків і санітарів,
Довідок, соцзабезів!
Зможе, скажіть, хто-небудь
Зміряти, що набралось?
Плаче душа і небо.
Сонце у чорне вбралось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730949
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.04.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)