Жила ти завжди із вірою,
Не втрачала ніколи надії,
Хотіла бути вільною,
І щоб здійснювались всі мрії.
Квітуча твоя душа
І повне любові серце
Не знали, що прийде пора,
Коли горе затьмарить все це.
Стільки крові ти пролила,
Що ран твоїх не злічити.
За що тяжкі муки терпіла,
Невже не судилось щасливо жити.
Нестерпним болем оповита душа,
Просочене море гіркими сльозами,
Ти стільки дітей своїх втратила,
Але серце твоє завжди незламне.
Країно моя, країно моя,
Крізь всі негаразди і біди пройшла,
Багатостраждальна Україно моя!
Окроплені кров’ю козацькою,
Рідні землі, золоті степи
Зазнали вторгнення хижацького
І знову сльози пролила ти.
Ніхто не почув крику душі
І дозволу теж не питав,
А просто в серце кидав ножі,
Із середини твою свободу вбивав.
****
Здавалось назавжди звільнилась
Й нарешті розквітне добро.
На жаль, знову пролилась
Твоя кров
Пролилась кров, пролилась кров, пролилась кров!!!
© RedMike, вересень 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731067
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 29.04.2017
автор: RedMike