Відчуваю себе спустошеним.
Переповненим. І порожнім.
Пахну полем ретельно скошеним.
І заблуканим подорожнім.
Розбігаюся і складаюся.
Де інструкція до конструктора?!
І від себе втекти збираюся
У тролейбусі без кондуктора.
Я безстрашний і переляканий,
Я солодкий і не дозволений,
Я усміхнений і заплаканий,
Кимось-чимось мов збожеволений!
Я розніжений і збентежений,
Я законами заборонений,
Я затиснутий, необмежений!
Приголублений, приворонений!
Я невидимий і побачений,
Я гарячий і заморожений,
Я розлюблений і пробачений,
Переможець і переможений!
Я розвіяний і розладнаний,
Я роздроблений і посіяний,
Я цілований, напомаднений,
Я безмежний і перемріяний.
08.01.2017 р. © А. Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731082
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.04.2017
автор: Андрій Тофан