Хто має більше прав на любов чоловіка?!

[quote]Ці  рядки  стали  наслідком  батлу,  який  проводять  у  одній  з  поетичних  спільнот  у  Вк.  Ось  що  вийшло  з  моїх  роздумів  на  вказану  вище  тему...)[/quote]

Хто  має  більше  прав  на  любов  чоловіка?!
Така  дилема  ламає  долі,  спотворених  нею  життів  немає  ліку...!
Дружині  вірність  перед  Богом  обіцяв,
Мене  ж,  не  для  життя,  заради  задоволення  обрав!!!

У  мене  він  не  частий  гість,
Заходить  лиш  періодично.
Залишиться  тільки  на  мить.
Для  нього  так  вже  добре,  для  нього  так  вже  звично...!

Не  мій  цей  чоловік,
І  моїм  вже  не  стане.
Хоч  "разом"  ми  не  перший  рік,
Я  -  лише  втіха,  а  вдома  жде  його  кохана...!

Його  дружина  -  це  опора,
Із  ніжністю  та  блиском  у  очах,  про  неї  він  мені  говорить.
Буденність  втомлює,  бракує  сил,
Все,  що  на  серці  лягло  "грузом",  до  мене  приносив.

Дружина  і  коханка,  -  
Така  вже  у  чоловіків  є  забаганка...!
Між  двох  морів  мужчина,  як  маяк,
Одному  морю  перевагу  надати  він  не  може  вже  ніяк...

Коханка  -  це  жінка-куртизанка,
Мета  її,  щоб  втілилася  чоловіча  забаганка.
Поруч  з  такою,  мужчина  не  чекатиме  світанку,
Лиш  для  розваги  навідують  таку  панянку...!

Між  нами  не  буває  почуттів,
Наш  "танець"  -  лише  спалах  відчуттів.
Банальна  проза  і  банальна  фраза,  важливо  знати:
Він  пристрасно  мене  ще  не  кохав  ні  разу...!

Кохання  і  романтика  -  це  складові  інтиму,
Про  це  написано  вірші,  художник  змалював  вже  не  одну  картину...
Між  нами  лише  близькість  тіл...
Безвихідь...  Серце  пронзає  гострий  кіл...

Любовний  утворився  в  нас  трикутник,
Роль  чоловіка  у  якому  -  це  відступник,
І  геометрію  із  почуттів  свідомо  ми  створили,
Немає  значення  тепер  -  хотіли  цього  ми  чи  не  хотіли...!

І  ця  історія  не  лише  нас  спіткала,
А  участі  такої  я  від  долі,  направду,  не  чекала...
Нехай  не  згаснуть  ваші  почуття,
Дружина  -  його  ніжність,  вона  -  на  все  життя!!!

Правда  життя  гірка,  як  кава,
І  доля,  виявляється,  підступна  і  лукава...
А  у  майбутнє  Ти,  на  жаль,  не  глянеш,
Де  Ти  постелиш  сам  собі,  там  вже,  без  сумніву,  і  ляжеш...!  (с)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731119
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.04.2017
автор: Lost Angel