Був я ведмедем, став кицькою з плюшу

Побачив  картинку  -  навіяло))
[img]http://mykola.at.ua/_ph/9/88824358.jpg[/img]
[b]«Був  я  ведмедем,  став  кицькою  з  плюшу»[/b]
[color="#2504db"][b][i]
Тепло  і  гарно  поряд  з  тобою
Зачаклувала  мабуть  ворожбою
Зачарувала  і  серце  і  душу
Був  я  ведмедем,  став  кицькою  з  плюшу))

Був  я  котом,  що  гуляв  собі  сам
Та  знадобилось  мабуть  небесам
Щоб  я  зустрів  на  стежині  тебе
І  а  ні  А,  і  забув  я  про  Б
І  в  голові  тільки  ти,  тільки  ти
Кішок  забув,  і  забуті  коти
Пива  не  п’ю,  лиш  вівсянка  й  кефір
Тут  хочеш  вір  мені,  хочеш  не  вір))

Вранці  зарядка  і  підтюпцем  біг
Вмер  так  сусід,  та  можливо  то  збіг
Кажуть  заїздила  його  жона
Зверху  як  баба,  копни  –  сатана

Розпочала  вже  вилазити  шерсть
Краще  не  бачити  –  точно!  То  жесть!
Був  я  пухнастим  ведмедо-котом
Став  цуценям  із  облізлим  хвостом))
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*10.04.17*  ID:  №731130
[/i][/b][/color]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2017
автор: Микола Карпець))