[color="#ff0000"]«А от якби Шевченкові слова
Були всім нам щодня дороговказом,
Скінчилась би руїна вікова,
Країну сильну збудували б разом»[/color]
[i]автор: Тарас Комаринський видалив свй профіль[/i]
Ні разу не зайшов на чай...
А жаль, я, просто, не встигаю,
Але, земляче, вибачай,
Я, як і Ти, ту правдоньку шукаю!
Ти подивись, що прочитали
Твого вірша 140 чоловік!
Хтось байдуже піщов у справах,
Ну, а комусь - вірш душу всю обпік!
Можливо, Ти знайшов іще трибуну
З якої можеш правду донести?
Якби Шевченко мав таку фортуну,
То жили б вже щасливо я і Ти!
Звичайно, скажеш, що уже зморився!
Що у городі закопав перо!
Хіба б Шевченко так от взяв й змирився
Із тим, що в Україні знов панує зло?!
Так, жаль, що випав Ти із лави,
Де слово гостре і сильніше криці!
Де не байдужий Ти, а воїн вправний
Набатом слова із вірша-дзвіниці!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731131
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.04.2017
автор: Василь Стасюк