брязкіт посуду відсотки кофеїну в крові
відбиті і зламані промені розплющеними очами,
прокидаючись посеред хати на даху, -
це ніщо
твої сірі lucky напружені
очі і страйки ззовні
там де машини і (дехто каже) Воно
зараз йде дощ
весняний найперший
в історії дощ за ці 3-
4 години нового життя (?)
коли я
під його
тихе скрапування ховаюсь від безрадісних
хоч і відбудованих хрущовок
мокрою байдужістю з фіранок проливається зима
під мою ковдру безцеремонно й
ніжно
торкаючись вух
за цю і будь-яку іншу ніч
втихнув комин, якого тут ніхто не помічав,
а попіл все бігає кімнатою по дерев‘яній підлозі
полюючи на догораючу бронзову свічку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731316
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 01.05.2017
автор: Микола Ходєєв