Ти, мов червоная троянда,
Красива, мила, запашна.
Ти, мов альпійський едельвейс,
Вся загадкова й неприступна.
Тебе побачив я в сусідському саду,
Моє ти милувала око,
Майнула зразу думка: "Я тебе вкраду",
Але на мене ти дивилася звисока.
І приручити тебе дуже важко:
Ти враз показуєш свої шипи,
А потім усміхнешся безтурботно,
Про себе скажеш: "Ну і зануда ти!"
Але мене це не відлякує, а лиш заводить,
Не хочу відступать я від мети,
І мене з розуму усмішка твоя зводить -
Мені в житті потрібна лише ти!
Садівником для тебе добрим буду,
Тебе щоденно буду я любов'ю поливать.
А інші квіти - назавжди забуду,
Твою пелюстку коло серця буду я тримать.
Та тобі не потрібні всі мої признання:
У тебе є свій сад, а може й садівник.
І знову сум від марного кохання
У моїм серці поселився, спокій зник.
Прошу Творця, щоб тебе він беріг,
Про тебе піклувався, щастям зігрівав.
Щоб знов усміхненою тебе я бачить міг,
Щоб аромат твій мене знову чарував.
22 березня 2017 р.
Київ - Вінниця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2017
автор: Сергій Ткач