Це місто знайоме здалося сьогодні чужим.
Був ранок похмурий і небо сіріло дощами,
І я почувалася, мов переможений джин,
Що замкнений в пляшці і світла не бачить роками.
Так тісно мені серед каменів древніх споруд,
Бо мури високі і сонця у вікнах немає.
Я хочу, щоб далі, від фальші облесливих губ,
Мене завезли прохолодні і сонні трамваї.
Тікаю від себе, від суму, від згадок і дум,
Відлунює кроки дрібненькі сполохана тиша.
А місто байдуже, неначе всесильний чаклун,
Слідами моїми для когось пророцтва напише.
29.04.2017р. Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731484
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 02.05.2017
автор: Мазур Наталя