Це починається ось так:
Стрічає погляд, інший раптом
Й час завмирає, і ніяк
Очей своїх не відірвати,
І не промовити слова,
Не вгамувати бідне серце,
Що наче птахом ввись зліта,
Кудись з грудей на волю рветься
І вже не дихаєш, мовчиш,
А стільки хочеться сказати…
Як не злякати таку мить?
І просиш Господа, благаєш:
«Не відпускай, залиш її,
Даруй у милості кохання…»
Це починається ось так:
Стрічає погляд, інший раптом…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2017
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ