Любов й без слів вогнем палає
Це правда - інколи нема потреби і в словах
Ні відстань, ані час - ні, перешкод немає
Читаєш по очах, й поруч у думках
Як сильно, як сильно... ти це, пташко, знаєш
Тому і знову біля тебе я
Я так чекаю, й ти чекаєш
Яка ж ти бли́зька, квітко, - не моя
О скільки слів ще написати та сказати треба
Все буде мало, мало ночі й дня
Це спрага, та душі потреба
Ти дивовижна жінка - палаюча зоря!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2017
автор: Witer