Єство моє шукає порятунку
У лабіринтах власної душі.
Очисти, Боже, з накипу і ржі,
Зігрій ї ,Господи, блаженим поцілунком.
Волає серце в ритмі підстарілім,
Шукаючи рятунку від порад,
Ідей дволикості, тирад,-
У панцирі б сховатись затверділім...
Одвічна боротьба між розумом і серцем
З поперемінним успіхом обох,
Та лиш в душі Володарем є Бог,
Допоки зло у розум не вкрадеться
Благаю в Господа свободи,щоб літали
Душа і серце - дум Господніх Храм.
Борги віддати друзям,ворогам,-
Любов у душу й серденько вкладали
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731751
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.05.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова