Затрісла чашка...Я її любила.
Чіткий малюнок навпіл розколовсь.
Якось не так я кип'яток налила,
Що як із чаші виллється ось-ось?
Затрісла чашка...Ой, то не на добре, -
Сказав би хтось, повіривши у зле.
Який не в міру голос той хоробрий:
Верзе дурниці, знаю, що верзе.
Затрісла чашка...Таки трохи шкода...
Ну що ж, не ний, вже купиться нова.
А що робить, коли життя підвода
Вже так затрісла, що кріпить дарма?
Поникли в чашці кольори на квітах
(У подарунок хтось її поклав).
Чомусь згадалось дуже тепле літо
І хтось когось як вперше покохав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2017
автор: Галина Яцків