****

Із  хаотичних  ліній,  кинутих  навмання
фантасмагорність  візій  погляд  зловив,  не  я.

В  звуках  напнутих  тиші,  гострих  у  темряві
слух  невловимо  впише  голос  той  візаві.  

В  чисте  прозоре  слово,  мовлене  на  духу,
звична  мораль  загорне  сутність  якусь  глевку.

Оптика  світобачень,  дій,  почуттів,  думок
дійсність  заломить,  наче  промінь  в  пустий  замок.

Бийсь  кулаком  у  груди!  Правду  носи,  мов  щит!...
В  гроті  ілюзій  люди.  Посеред  моря  -  Кит.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731764
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2017
автор: Мар’я Гафінець