Коли останні птахи відлетять у вирій,
тужачи за покинутими гніздами,
замерзлими снами і надтріснутими піснями,
коли сам спомин про них рознесуть скажені вітри,
коли сонце зайде у тумани
і дощ потече із рік у небо,
коли звірі покинуть домівки
у сутінках останнього дня,
сум і відчай зійдуться у танці,
руйнуючи замки і корені гір,
а на їх місці виростуть нові
і сонце поверне птахів,
їх пісні і весняні дощі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2017
автор: Оксана Стадник