[b]День схопив мене у обійми,
Так зрадів, ніби я воскресла...
І душа переповнилась світлом
І думками, що мов перевесла
всі події в снопи пов'язали.
Ко́пи вкрили життя минуле...
Ключі з неба сонячні зали
Якісь дивні мені одімкнули.
А в них тільки розмірене щастя
Й квітне радість й до неї тут звикли...
Щезли біди, війни, напасті -
І слова такі навіть зникли.
День схопив мене у обійми
І закинув у наше майбутнє...
Йде весна: його в душі засіймо...
Як не ми, хтось там мусить бути![/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732114
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2017
автор: zazemlena