Вдивляюсь в світ рожевими очима
Крізь окуляри сонячних сплетінь
Шукаю привід, змушую причину
Схилитися шансонно йти у тінь
У мерегтінні срібла позолота
Колишеться квітками у мигдаль
Покликом серця подихом із рота
Не жаль мені нічого, ні, не жаль!
На пагорбі красується калина
Любисток розгортає в пелюстки
Вглядаюся, то ковдра чи ряднина?
У зелені купаються жовтки
Так любо, припікає сонце в плечі
На грудях грає кольором намист
Всміхаються закохані й малечі
Кружляння зорепадне, світлий блиск
Рожевого з відтінками цілунку
Рахую...ранок,свято,скоро вечір
Прийдеш,я знаю й знову знімеш тиск..
Мій травень..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2017
автор: Ольга Ратинська