У жаби і жаба
Вродилось дитятко –
Худе і незграбне
Таке жабенятко.
Годують дитину,
Та в рота не кашку
Кладуть без упину,
А всяку комашку.
Радіють безмежно –
Ростуть ноженята,
І шкірка уже,
Як у мами і тата –
Зелена, мов луг
у весняний політ.
І любить малятко
Весь жаб’ячий рід.
Зростає у силі,
Стрибає уміло.
Майстерно між хвилі
Несе своє тіло.
Та мало цього –
Співаком хоче стати.
Хвилюється мама,
У клопотах тато:
Знайти треба гідного
Вчителя сину.
Почув про це вовк,
В дім приніс їм новину:
«Не падайте духом,
Музцентр - за потоком.
Директор там муха,
А вчитель сорока.
Навчить жабеня
Вона хутко співати.
Є досвід у неї
Талант розвивати».
Вдягли малюкові
Сорочку, краватку.
В музцентр, за потік,
Повели жабенятко.
За місяць уже
Воно нотки всі знало.
І арії з опер
Відомих співало.
А потім афіші
Розвісила муха:
"Концерт у гайку буде,
Милий для вуха."
Охочі послухать
Зібралися ментом.
На сцену музичні
Внесли інструменти.
Крісла привезли,
Мікрофон і динамік.
І пісня за піснею,
Як у програмі,
Над гаєм зеленим
Знеслась, полетіла.
І крилами гучно
Птахи лопотіли.
Мурашки і зайчики
Аплодували,
Вовки і лисиці
Роти відкривали –
Були подивовані
Співом чудовим.
Хоч, певно, й не знали
Жабиної мови.
Концерт закінчився,
Із крісел всі стали.
Їх очі світились.
Їх душі сіяли.
Несли жабеняті
Волошки, ромашки
Вовки та лисиці,
Зайці та мурашки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)