Коли усе відпускаєш у вільний політ,
Тоді, чомусь, усе й не відлітає.
Коли у серці гасиш всі вогні,
Тоді й вогонь, чомусь, не погасає.
ПРИСПІВ:
І тебе я відпускаю... відпустила.
Лети у світ, лети на вогники чужі.
І не важливо чи люблю, а чи любила-
Моє завжди залишиться мені.
А ти не хочеш відлітати на чуже тепло,
А ти не хочеш на чужі пороги,
Було усе... усе у нас було,
Лишень немає спільної дороги.
ПРИСПІВ.
Наші стежки давно ідуть вперед,
Та паралельно без пересікання.
І я прошу у Бога кожен раз,
щоб все одно зберіг наше кохання.
6. 05. 17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2017
автор: іванесса