Переспів балади О. Кочеткова
- Як боляче мені, як дивно,
Корінням сплівшись і гілками,
Як тоскно, милая, як дивно
Двоїтися на ти і я.
Не заросте на серці рана -
Проллється чистими сльозами,
Не заросте на серці рана –
Проллється річка смоляна.
- Доки живу, з тобою буду –
Душа і кров – єдине ціле.
Доки живу, з тобою буду –
Любов і смерть завжди удвох.
Ти понесеш з собою всюди,
З собою понесеш, єдиний,
Ти понесеш з собою всюди
Домівки рідної тепло.
- Якщо ж немає чим прикритись
Від жалощів невиліковних,
Якщо ж немає чим прикритись
Від темряви та холодів?
- Ми знову маємо зустрітись,
Не забувай мене ніколи,
Ми знову маємо зустрітись,
Повернемося я і ти.
- А раптом я безслідно кану –
Проміння має вік короткий,
А раптом я безслідно кану
Кудись аж за Чумацький Шлях?
- Полину в небо молитвами,
Щоб не забув земні дороги,
Полину в небо молитвами,
Щоб зберегти твоє життя.
Чужий в прокуренім вагоні,
Він став бездомним і покірним,
Чужий в прокуренім вагоні,
Він напівплакав, напівспав, -
Як потяг, скорчившись від болю,
На схилі вигнув страшно спину,
Як потяг, скорчившись від болю,
Від рейок раптом відірвавсь.
І надлюдська нестримна сила,
Усіх калічачи і рвучи,
І надлюдська нестримна сила
Земне все скинула з землі.
Нікого, ні, не захистила
Обіцяна майбутня зустріч,
Нікого, ні, не захистила
Рука, що зве в далечині.
З коханими не розлучайтесь!
З коханими не розлучайтесь!
З коханими не розлучайтись!
Всім серцем проростайте в них!
Щоразу назавжди прощайтесь!
Щоразу назавжди прощайтесь!
Щоразу назавжди прощайтесь,
Коли йдете лише на мить!
Оригінал
А. Кочетков
Баллада о прокуренном вагоне
- Как больно, милая, как странно,
Сроднясь в земле, сплетясь ветвями,-
Как больно, милая, как странно
Раздваиваться под пилой.
Не зарастет на сердце рана,
Прольется чистыми слезами,
Не зарастет на сердце рана -
Прольется пламенной смолой.
- Пока жива, с тобой я буду -
Душа и кровь нераздвоимы,-
Пока жива, с тобой я буду -
Любовь и смерть всегда вдвоем.
Ты понесешь с собой повсюду -
Ты понесешь с собой, любимый,-
Ты понесешь с собой повсюду
Родную землю, милый дом.
- Но если мне укрыться нечем
От жалости неисцелимой,
Но если мне укрыться нечем
От холода и темноты?
- За расставаньем будет встреча,
Не забывай меня, любимый,
За расставаньем будет встреча,
Вернемся оба - я и ты.
- Но если я безвестно кану -
Короткий свет луча дневного,-
Но если я безвестно кану
За звездный пояс, в млечный дым?
- Я за тебя молиться стану,
Чтоб не забыл пути земного,
Я за тебя молиться стану,
Чтоб ты вернулся невредим.
Трясясь в прокуренном вагоне,
Он стал бездомным и смиренным,
Трясясь в прокуренном вагоне,
Он полуплакал, полуспал,
Когда состав на скользком склоне
Вдруг изогнулся страшным креном,
Когда состав на скользком склоне
От рельс колеса оторвал.
Нечеловеческая сила,
В одной давильне всех калеча,
Нечеловеческая сила
Земное сбросила с земли.
И никого не защитила
Вдали обещанная встреча,
И никого не защитила
Рука, зовущая вдали.
С любимыми не расставайтесь!
С любимыми не расставайтесь!
С любимыми не расставайтесь!
Всей кровью прорастайте в них,-
И каждый раз навек прощайтесь!
И каждый раз навек прощайтесь!
И каждый раз навек прощайтесь!
Когда уходите на миг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732273
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 07.05.2017
автор: ptaha