з думок повільно опадають трикутники,
мости, собаки і шафи,
в яких я ховала уявні листи до тебе.
я більше не кличу віршами,
не випікаю їх тобі на сніданок до кави.
жодних гостювань в наметах твого безсоння
навіть у травні,
коли світляки знаками на землі пишуть тебе.
живи
наче тримав колись на долонях свою Галатею,
але у мить прозріння розтрощив їй холодне серце
і жодного разу не пошкодував.
живи
наче ніхто за тебе не молиться
на відстані неможливій
і не жбурляє в небо гострих трикутників.
живи,
гойдай спогад на щасті теперішності
і не читай листів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2017
автор: Biryuza