Все! Пиши- не пиши нам...
За наказом у ніч
Вирушають машини
Бронетехніки. Клінч.
У смертельному герці
Загартованих лат
Танго з кулею в серці.
Бронебійний снаряд...
Кров із потом- солона
Суміш... Бути біді.
Ось проходить колона
Через Стікс по воді.
Під ревіння моторів,
До якого ти звик,
З неба падають зорі
На дороги рушник.
Час воєнної ери
Надійшов, далебі.
Підійми, офіцере,
На погони собі!
Захистять, мов у колі,
Обереги броні.
Розірвалася доля.
ДО і ПІСЛЯ війни-
Стане міряти сили
Повоєнне, нове,
Те життя... Хто дожили.
Хтось і не доживе.
Викинь сумнів подалі
В придорожній кювет.
Ти- з креміння і сталі.
Мить атаки. -ВПЕРЕД!!!
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117050801052
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732373
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.05.2017
автор: Серго Сокольник