Пекельним війни є виття.
Щось гірше буває у світі?
У силі, у рості, у цвіті
Лягає в могилу життя.
І зойки, як крики сови.
Без тата лишаються діти.
Надія всихає, мов квіти,
В очах молодої вдови?
І серце у жінки пече
Тієї, яка народила –
Для щастя, для праці, для дива
Дитя, недоспала ночей?
Усіх, хто розламує світ,
Бездумно війну починає,
Ганьба і прокляття чекає
Землі і небесних софіт.
У воєн нема майбуття!
В них крові багато і солі.
В любові всі сенси життя,
У шані до правди і волі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)