Якби ти брате воював,
То знав, не був козак пияком.
І Січі б, не побудував,
По суті був козак монахом.
Й не смерті всі вони боялись,
А п’яного життя за ралом.
І воювали не з снопами,
Країни неньки ворогами.
Тож не побив би він ні турка,
І ляху під хвоста не дав.
Якби лиш оковиту хляв.
Подібний зараз час настав.
Хоч ти полову від зерна
Все ж відділити будь спроможний.
Нам солі кинути в казан
У нашу кашу хоче кожний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732598
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.05.2017
автор: oltok