Ти хвиля і частка

Ти  хвиля  і  частка,  ти  частка  і  хвиля.
У  різноголосся  щоранку  улившись,
Рухливим  вітрильником  перехилившись,
Чужими  життями  у  бризках  умившись,  
Ти  --  повінь  всесилля.

Ти    тиша  і  буря,  ти  буря  і  тиша.
Ногами  сколочена  труйна  образа,
У  пам’ять  запала  непрощена  фраза,
В  мовчанні  –  немов  вертикаль  верхолаза,  
Стрімкіша  і  зліша.

Ти  крила  і  очі,  ти  очі  і  крила.
Пливе    твоя  тінь  розчепіреним  птахом,
Мандрує  задимленим  вічним  ландшафтом
В  століттях,  назавжди  просолених  страхом  —
від  фронту  до  тила.

Ти  подив  і  втома,  ти  втома  і  подив.
Усе,  що  здавалось  --  правдиво,  первинно,
Не  склалось,  не  сталось  як  статись  повинно,
Доріжку  у  морі  зворушує  пінно
Буденності    подув.

Та  знову  назавтра    --  ти  хвиля  і  частка...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732670
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2017
автор: Вікторія Т.