Заплутана історія життя

Заплутана  історія  життя,
Заплутана  історія  кохання.
Ще  наче  віриш  в  краще  майбуття  –
А  серце  промовляє:  «Мить  остання!».
А  очі  відпускати  не  спішать,
На  згадку,  в  мозку,  лінії  малюють,
Від  сліз  солоних,  як  кришталь,  блищать,
І  грішно  ніжним  поглядом  цілують.
І  зорі  вже  не  сяють  із  небес,
І  сонце  вже  не  хоче  гріти  тіло!
...Пішов  в  життя,  немов  побитий  пес,
А  я  стою,  і  очі  так  несміло
Голублять  стан.  І  білі  міражі
Вже  тануть,  наче  щастя  не  бувало.
Ти  вже  не  мій.  З  тобою  вже  чужі.
А  пам’ятаєш,  як  тебе  бажала,
Як  очі  в  очі,  як  вуста  в  вуста,
Як  серце  в  серце,  як  душа  у  душу?!...
Минає  ніч.  Яка  ж  вона  пуста.
А  я  ще  жити  з  нею  якось  мушу!

Заплутана  історія  життя,
Заплутана  історія  кохання.
Ще  й  наче  птахом  в  серці  почуття  –  
А  розумієш,  зустріч  ця  остання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: Ольга Гала