надія

голос
потовчений  наче  камінь
просить  у  Тебе
безтямно:

навчи  мене
безнадійно  кохати
бо  я  кохаю
і  надійно
і  з  надією
і  не  можу
оцих  двох  надій
позбутися
мовби  вони
стали  моєю
сутністю

моє  одноквартирне  серце
інакше  просто  не  вміє
і  коли  Твоє  перше  ім'я
Юля
друге
Щастя
то  третє
якби  воно  було
надія

9  травня  2017  [03:55]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732739
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.05.2017
автор: Віктор Шупер