Винним бути надію -
Страх, що замкне вуста.
Мудро. Сміливо. В діях...
Істина не проста.
Правда до здригу гола
Боком колючим в суть.
Правда та твоя квола,
Як почуття метуть
Віхолою живою,
Вітром крилатим змін...
Там, де у мріях двоє,
Місця не має він -
Гострий, болючий, впертий -
Страх-Егоїст пустий:
Дати надію? Стерти?
Зникнути, чи врости?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: Мар’я Гафінець