[color="#1a2aa1"][i]Димилась чашка кави на столі,
У вікна зазирав спокійний вечір…
В цю мить здалося, що мені
Все небо опускається на плечі -
Тяжіння Всесвіту відчув - печаль,
І одинокість, всю його безмежність…
Вона пішла… Не глянувши… А жаль!
І серце забрала… Необережність! [/color][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: Артем Свояк