Мені б хотілося, щоби ти стала для мене всім.
Усім на зло, кохана, ми б були щасливі.
І хай із неба дощ, гуркоче грім –
Стукоче серце в такт весні.
Прийшла пора. Хоч він іще не стих
І краплі падають, змиваючи сліди людей.
Багато в голові моїй дурних ідей,
Лиш ти найбільше втомлюєш із всіх.
Так хочеться, щоб ми були не на папері, а в житті.
Реальність зла, тож капотить вода із стріх.
Застигли спогади і миті…
Можливо, ми вчинили первородний гріх?!
Хотів би Адамом для тебе стати, моя Леле.
Лише б одна реальна мить на двох,
Тож хай кохання переможе все
І хай із нами буде Бог.
27.04.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: Kukhta Bohdan