[i]Ілюстрація до вірша талановитого автора[/i] [i][b]Herr Veliborrа von Purr-purа[/b][b][/b][/i]
[i]Спасибі за тонке відчуття, чулість, товариськість і все-все![/i]
Чуєш, як вітер перебира волосся?
Це мої пальці цілують його крізь простір.
Кожен кучерик, кожне пряме пасемце
Пестять і ніжать, торкають всього до серця.
Бачиш, як тиша окутує плечі медом?
То мої очі липнуть, мовчать до тебе.
То мої війки впираються в підборіддя -
Вкочують в душу розслаблене підобіддя.
Віриш, вплели ми мрію у хвостик білки?
Вже занесла в пік неба зелений стрімко.
Важко упав горішок - струсив нам тишу.
Подихом з губ у губи: "Пуф - пуф..." - колишу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: Мар’я Гафінець