СтОячи біля хати
Дивлюся в небо сіре.
Буду тепла чекати
Поки ми' стане віри.
Скоро ці хмари-круки
Зникнуть із небокраю.
В щирій молитві руки
Біля грудей складаю.
Вірю, що ясне сонце
Знову освітить гори,
І запливе в віконце
Неба блакитне море.
І розіллються квіти
Різними кольорами,
Будуть сміятись діти
Разом з землею й нами.
Будуть рости дерева,
Будуть життя родитись.
Мрій заповітних мреву
Вірю - дано здійснитись.
Є ще в нас добрі люди,
Віддані світу, й Богу.
Радість, я знаю, буде!
Вірю у перемогу.
Як мій дідусь ранЕний
Вірив, і так здійснилось.
Є ця надія й в мене:
Ми не дарма молились.
11.05.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732901
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2017
автор: Богданочка