Сняться мальви мені біля хати,
Матір завжди старанно саджала їх.
Білі, червоні...з листям лапатим.
До сонця тяглися, росли аж до стріх.
Згадую тиху розповідь неньки,
Як вона пережила голод, війну...
Доля важка дісталась рідненькій.
Тебе, моє серденько, я пригорну.
Душу у справи вкладала щодня.
Руки цілую її працьовиті,
Янголе неба, люблю тебе я.
Мальви красуються досі у цвіті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)