Ліс поскидав із крон шапки,
І сад відкрив своє обличчя.
Це березень кладе шляхи,
У шати маренням сповиті.
Ще дихає морозом ніч,
Та денне сонце зігріває, –
Щезає, пропадає сніг
І землю щедро напуває.
В часи, коли згасає день,
У зоряні морозні ночі
До нас весна, весна іде
І по снігу стежину топче.
Духмяні, свіжі, запашні
Літають пахощі в повітрі,
Проталинки на борозні
Темніють в сніговій палітрі.
23.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733010
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2017
автор: Martsin Slavo