Моя прекрасна Україно!
Твій чорнозем -це масло й хліб,
Хто йде скубне, несе в чужину,
До сліз твоїх давно осліп.
Кого в нас тільки небувало!
І кожний ніс своє “добро”
А наше, під пахву ховали,
Твердять, що їхнє це було!
Усе ,що наше, їх ставало,
Так ніби нас і не було,
Та ми росли! Їх дивувало,
У нас й на камені цвіло!
Усе, що вкрали, боком лізло,
Бо вкрадене не проковтне.
Браталися!Не йшло! Ми різні!
У нас любов, що зло мете!
Пора б уже це зрозуміти-
Дбай за своє, в наше не лізь!
Ставай сусідом, щоб дружити,
Засяє сонце миром скрізь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733063
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 12.05.2017
автор: горлиця