Між вулиць, сквериків і площ
Танцює танго львівський дощ.
Регоче.
Йому тут бути до снаги.
Бруківка мокне від ваги,
Блискоче.
А небо дується, як сич
За парасольками облич
Не видно.
Мордяку висунувши , кіт
Кидає погляд із воріт
Єхидний.
Не спав, мабуть, він уночі,
Чи остогиднули дощі,
Жде сиру?
А дощик гупа об асфальт
І пристає до курток, пальт –
Задира!
Іду-бреду між вулиць, площ.
Мені до серця львівський дощ!
Співаю.
Радіють співові вали,
Птахи і люди, що зійшли
З трамваю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733152
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.05.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)