Посеребрилось волосся у матерів,
Не повернулися синочки із війни,
Перед очима, часто в росі ранковій,
Як босоногі, були маленькі вони.
Кожного разу вдивляється у фото,
Ті,теплі спогади… Непрохана сльоза,
Тих, ясних днів було в житті не багато,
Війна прийшла на Україну, як гроза.
І тільки ранок…поглядає у небо,
Знову стрічає. Чути крики журавлів,
Вже проводжа.Чом, у інший світ понесло?
За що вбиває, клятий ворог синочків?
Ой стільки ж Боженьку, діточок полягло…
08.05.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2017
автор: Ніна Незламна