Дивись на море і рахуй русалок,
Таким от чином і приходять сни.
Нам всім колись давно погано спалось
З приходом воєн, щастя чи весни.
Дивись на море і вдихай приливи,
Холодний бриз і солод потеплінь.
Ти якось був тут справжнім і щасливим,
Без спеціальних навичок і вмінь.
Дивись на море, поглядом вбирай
Його безмежну синь і глибину,
І не вмирай, ніколи не вмирай,
А йди до сну.
Коли ми сядем на один щабель
Небесної драбини, чи чого там,
Над однією з цих чужих земель
Про море поговорим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733184
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2017
автор: Ірина Гнатюк