Співала ніч пташиним стоголоссям,
В небесних далях падали зірки.
І пахло між вишень твоє волосся,
Немов вода із чистої ріки.
Ось соловей - всі решту замовкали
І зорі не летіли вдалину.
Вони у хмарах наче позникали,
Розносив вітер запах полину.
Ми були вдвох і з нами наша липа,
А поруч то хори, то солов’ї…
Місять ховався, а то знову глипав,
Беріг в міжхмар’ї пари на землі.
А пари все ховались, як ті зорі,
Неначе грали з Місяцем жмурки…
І заливались, заливались хори,
І падали удалину зірки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2017
автор: Віталій Назарук