Доброго дня знайома незнайомка.
Я не пишу тобі цього листа,
І не поставлю в ньому крапок ста,
І від тебе не почнеться ломка.
Не буду серенади я писати,
І номера не візьму телефонну,
Щоб потім не мучитись й гадати,
Чи леді ти, чи панночка, чи донна.
У вечір не казатиму прощання.
І кохатися з тобою до світанку
Не буду. Це найтяжче у кохані
Знов покидати пороги твого ґанку.
Я першим не скажу тобі привіт.
Не буду я здаватися тим мачо,
Що екстремал й хорошу має вдачу,
Що переверне внутрішній твій світ.
І навіть коли будеш зовсім близько,
В автобусі, в час пік, прижмешся,
Не побачиш очей моїх ти блиску.
Тоді із серцем ти не усміхнешся.
Я не прощаюсь знайома незнайомка,
Бо ми колись один одного не знали.
У снах твоїх життєва була зйомка,
А у моїх – ніколи не кохали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2017
автор: Новосад Руслан Віталійович