Не дозволь лиш піти…

Як  шукатиму  шлях
Із  новими  стежками  –
Щось  лишилось  між  нами,
Щось  застигло  в  очах…
Як  брестиму  слідами,
Там  де  нові  світи  –  
Не  дозволь  лиш  піти…
І  кричатиму  в  ніч:
«  Відпусти,  не  тримай!
Я  загублюсь  нехай
Серед  інших  облич…»
Я  пручатимусь…Ти
Не  дозволь  лиш  піти…
Я  чекатиму  вечір,
Аби  зникнути  вранці…
І  далекі  дистанції
У  тумані  доречні,  
Не  такі  небезпечні  –
Надто  важко  знайти…
Не  дозволь  лиш  піти…
Не  дозволь  лиш  піти…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2017
автор: Любов Казмірчук