ВИПАС КОНЕЙ

Горів  вогонь  на  лісові  поляні,
Лунало  тихе  «ку-ку»  іздаля…
Джмелі  гуділи  –  дідугани  п’яні,
Їх  напоїла  квітами    земля.

Бродили  коні  по  густій  травичці,
Мале  лоша  закінчило  обід.
Стікала  по  сосні  старій  живиця,
Був  повний  козуб  зібраних  ягід.

Шкварчало  сало  на  тоненькій  шпичці,
Шматочок  хліба  смакував  часник,
А  у  долині  у  спокійній  річці,
Плескався  сом,  неначе  чарівник.

Це  була    казка  створена  землею,
Де  хмари  обнімалися  крильми.
Картина  намальована  душею,
Колись  у  ній  повиростали  ми...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733328
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.05.2017
автор: Віталій Назарук